Англійська для подорожей: як запитати дорогу й розговоритися з місцевим (рівень B1)
Практичний гід з англійської B1: як ввічливо запитати дорогу, поставити follow-up запитання про роботу, навчання й родину та відповісти з емпатією.
Уявіть типову ситуацію: ви щойно приїхали до незнайомого міста, номер у готелі буде готовий лише по обіді, і вам потрібно запитати дорогу в перехожого. Саме з такого практичного запитання часто починається справжня розмова — і саме на ній ми потренуємо англійську для подорожей на рівні B1. У центрі уроку — туристка Лілі та місцевий студент-інженер Давіт в Аддис-Абебі, але цей матеріал корисний для будь-якої подорожі.
Цей навчальний гід допоможе вам перейти від простого «як пройти до готелю?» до уважної розмови про місто, навчання, роботу й родину. Ви навчитеся ставити follow-up запитання, розповідати про щоденні справи в present simple, говорити про труднощі й надії за допомогою «but» і ввічливо реагувати на особисті історії співрозмовника.
Ситуація та навчальна мета: від запитання про дорогу до розмови
Коли ви звертаєтесь до незнайомця, перше завдання — бути зрозумілим і ввічливим. Друге, складніше, — не обірвати розмову після короткої відповіді. На рівні B1 достатньо кількох простих запитань, щоб підтримати розмову: про район, про роботу, про навчання, про те, що варто побачити.
У цьому уроці ви працюєте з трьома навичками:
- відкривати розмову практичним запитанням;
- продовжувати її follow-up запитаннями з do/does і wh- словами;
- показувати цікавість і повагу ввічливими фразами та емпатією.
Важливо пам'ятати: те, що звучить природно в одній ситуації, може бути недоречним в іншій. Нижче ми пояснюємо тон кожної фрази, а не просто пропонуємо її завчити.
Корисна англійська для розмови з місцевим
Do you know the way to ...?
Це ввічливий спосіб запитати дорогу. Фраза звучить м'якше, ніж пряме «Where is ...?», і добре підходить для звернення до незнайомця.
Приклад із діалогу: Лілі запитує дорогу до готелю. Розширений приклад (доданий для практики): *Excuse me, do you know the way to the train station?* — «Перепрошую, ви знаєте, як пройти до вокзалу?»
if you don't mind me asking
Ця фраза — ввічливий «пом'якшувач» перед особистим запитанням. Вона сигналізує: «я розумію, що це особисте, і не наполягаю». Доречна, коли ви питаєте про зарплату, родину чи особисті обставини.
Розширений приклад (доданий для практики): *If you don't mind me asking, how long have you lived here?* Зверніть увагу: навіть із цією фразою дуже особисті теми (наприклад, дохід) у багатьох культурах залишаються делікатними — ставтеся до короткої відповіді з повагою.
not enough work
Фраза означає, що робочих місць менше, ніж потрібно людям. Тут *work* — незлічуване, тому без артикля й без множини. Це природний спосіб описати економічну ситуацію.
Розширений приклад (доданий для практики): *There's not enough work for young people in the town.* — «У місті недостатньо роботи для молоді».
That takes courage.
Це щире визнання складності того, що робить людина. Фраза доречна, коли співрозмовник розповідає про важке рішення, переїзд, навчання в складних умовах. Тон — підтримка й повага, не жалість.
Розширений приклад (доданий для практики): *You moved to a new country alone? That takes courage.*
a big part of our culture
Так можна сказати про щось дуже важливе в культурі — традицію, звичай, спосіб проводження часу. Фраза показує цікавість і повагу до місцевих звичаїв.
Розширений приклад (доданий для практики): *Sharing food with guests is a big part of our culture.*
Словник для розмови під час подорожі
- tourist — людина, яка подорожує заради відпочинку.
- local — мешканець цієї місцевості.
- engineering — навчання проєктування й будівництва.
- part-time — робота на частину робочого тижня.
- side job — додаткова оплачувана робота.
- formal job — офіційне, регулярне працевлаштування.
- responsibility — обов'язок, який треба виконувати.
- roundabout — кругове перехрестя.
Зверніть увагу на різницю між job (злічуване: *a job, jobs*) і work (незлічуване: *work, not enough work*). Це одна з найчастіших помилок на рівні B1.
Як користуватися мовою в розмові
Будуйте розмову поступово. Спочатку — практичне запитання, потім — коротка подяка, далі — одне-два follow-up запитання. Ось робоча послідовність:
- Відкриття: *Excuse me, do you know the way to ...?*
- Продовження: *Do you live near here? What do you do?*
- Поглиблення: *If you don't mind me asking, is it easy to find work here?*
- Реакція з емпатією: *That takes courage.* або *That sounds difficult.*
- Завершення: подяка й, за потреби, запитання про пораду.
Для follow-up запитань тримайте правильний порядок слів: *What do you do?* (не «What you do?»), *Do you study here?* (не «You study here?»). У present simple пам'ятайте про -s у третій особі: *He works part-time.*
Коли йдеться про труднощі й надії, добре працює контраст: *It's a nice city, but there's not enough work.* А якщо хочете визнати й переваги, і обмеження: *It does, but it's still expensive.*
Типові помилки та практика
Помилка 1: пропущений допоміжний дієслово. «What you do?» → *What do you do?*
Помилка 2: плутанина job/work. «There are not enough works» → *There's not enough work* або *There aren't enough jobs.* Різниця в значенні: перше — про роботу загалом, друге — про конкретні робочі місця.
Помилка 3: неправильне «enough». *Jobs are not enough* звучить неприродно; краще *There aren't enough jobs.*
Помилка 4: надто прямі особисті запитання. Додавайте *if you don't mind me asking* і поважайте межі співрозмовника.
Практичні завдання:
- Розіграйте в парі: турист питає дорогу, місцевий відповідає, далі — три follow-up запитання про район.
- Проведіть інтерв'ю одне з одним про навчання, підробіток і родину, використовуючи present simple.
- Розсортуйте *job / jobs / work* за злічуваністю й складіть свіжі речення з *enough* і *not enough*.
- Розширення (поза діалогом): напишіть короткий путівник своїм містом з однією порадою, як-от *You should visit ...*, і одним базовим правилом безпеки.
Порада щодо безпеки теж може бути мовним завданням: *It's better to keep your bag closed in busy areas* — ввічлива й практична фраза.
Тепер поверніться до уроку й перегляньте діалог ще раз, звертаючи увагу на follow-up запитання та фрази емпатії. А потім напишіть три запитання, які ви поставили б місцевому в подібній ситуації, — і спробуйте одну відповідь уголос, наприклад: *That takes courage. What's the best place to visit around here?*